Глибоцький ліцей

Пошук

Хмаринка тегів

Популярне

Календар

«    Грудень 2016    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 

Меню сайту

Архів новин

НовиниНавчаємося і навчаємо демократії

Із 80 заявок з України до другого етапу обрано дві команди учасників, представників Коломийського природничо-математичного та Глибоцького ліцеїв. Цьому передувала серйозна підготовка. Після реєстрації на платформі Share&Conneсt і виконання завдань за посібниками «Як усі вчителі можуть зробити внесок у ОДГ/ОПЛ» та «Демократичне правління в школі», після відгуків на книгу Д. Майєра «Хоробре серце Ірени Сендлер» та ретельно підготовленої презентації навчального закладу до Сулеювека (18 км від Варшави) запрошення отримали і ми, буковинські вчителі: Д.І. Глобак, директор Глибоцького ліцею, О.О. Бабина, представник педагогічного колективу, та К.К. Опаєць, представник ОТГ.
Сулеювек – місто в центральній Польщі, належить до Мінського повіту Мазовецького воєводства. Тут, на вулиці імені славетного польського композитора і піаніста І.Я. Падеревського, у Центрі розвитку освіти (ORE), розташованому у колишньому будинку маршалка Пілсудського та його дружини Александри, ми провели незабутній тиждень цікавого навчання і спілкування. Про це подбали польські тренери Ради Європи та Європейського центру Вергеланда, Мажена Рафальска й Олена Стиславська, та тренер Ради Європи з Росії Андрій Іоффе. Оскільки навчання проводилося двома мовами (російською та англійською), синхронний переклад забезпечували перекладачі, слід зазначити українці пан Віктор та пані Марина.
Перед напруженою роботою в літній академії відбувся міжнародний вечір знайомств, під час якого представники розповідали про свою країну, її культуру, навчальний заклад. Нас приємно вразили творчі виступи всіх команд: чарівне багатоголосся грузинок, які виконали популярну пісню «Суліко» на слова А. Церетелі, легенда про незвичну квітку білоруських учасниць, інсценізація росіянок про вчительську справу, майстерна гра на саксофоні польок, азербайджанські танці, тому після розповіді про Чернівці і Коломию, ми закружляли з усіма у запальній коломийці.
Упродовж навчального тижня учасники літньої академії опрацювали основоположні цінності ОДГ/ОПЛ (компетенції), Хартію ради Європи, обмінялися досвідом у «Вернісажі кращих практик», ознайомилися з E-Twinning , способом підтримання різноманіття та інклюзивної взаємодії, про який розповіли Ева Раінска-Новак та Анна Товія Селлі, навчилися розпізнавати мову ненависті з представником молодіжного руху «No Hate Speech Movement» Збідневом Б’юаком, а також правильно організовувати та реалізовувати навчальний проект у школі. Тренінги мали практичний характер, постійно супроводжувалися енергетичними вправами на зосередження, розвиток уваги, спостереження, критичного мислення, уяви, творчості.
З-поміж усіх занять найважчим виявився перегляд художньої стрічки Анджея Вайди «Корчак». Це історична драма про видатного лікаря і педагога, польського єврея Януша Корчака, який очолював дитячий сиротинець у Варшавському гетто під час Другої світової війни. Після початку депортації дітей-євреїв, незважаючи на тиск нацистів, доктор Корчак відмовився залишити вихованців, навіть заради свого порятунку і загинув разом з ними в концтаборі Треблінка. Стрічка чорно-біла, тому схожа на документальний фільм про Холокост, який не визнавала колись комуністична Польща. Сьогодні столиця робить все, щоб не забувати історію, виправити помилки і відродити ідею міжкультурного устрою держави. І ми переконалися у цьому під час екскурсії Варшавою. Так, наприклад, через 60 років після жахіть війни повернуто із забуття славетне ім’я Ірени Сендлер, мужньої сестри милосердя, яка врятувала 2500 єврейських дітей із Варшавського гетто. За героїзм Іоланта (підпільне ім’я Ірени) нагороджена президентом Польщі орденом Білого Орла, а дітьми – орденом Посмішки. У Варшаві на честь почесної жительки названа красива вулиця, заснована щорічна премія Сендлер за вдосконалення світу і заслуги у викладанні історії Холокосту. 1965 року польці із великим серцем присвоєно звання «Праведник народів світу», а 1983-го в Ізраїльському національному меморіалі Катастрофи і Героїзму (Яд ва-Шем – Пам’ять і Ім’я) на Алеї Праведників посаджено дерево.
Про тисячолітню історію єврейського народу розповідає сучасний музей Полін. Назва на івриті означає «Польща», а ще – «спи тут», що співвідноситься з легендою про прибуття в цю країну перших євреїв. Навпроти музею знаходиться монумент Героям гетто, біля якого щорічно відбуваються панахиди за жертвами геноциду, та пам’ятник Жеготі (польська кодова назва підпільної Ради допомоги євреям). Повертаючись до Сулеювека, ми їхали вулицею, яка вела за часів гетто до Умшлагплац ( з нім. Umschlagplatz, перевалочна площа), останнього місця концентрації євреїв перед їх вивезенням до табору смерті Треблінка. Саме нею пройшов великий гуманіст Януш Корчак, розповідаючи вихованцям світлі казки, щоби відволікти малечу від страшних думок.
Принципи виховання за Корчаком продовжують упроваджувати сучасні педагоги Варшави у тому ж сиротинці, який був заснований ним на засадах дитячого самоврядування. На думку педагога, притулок – це справедлива громада, де юні громадяни створюють власний парламент, суд і газету. У процесі спільної праці вони вчаться взаємодопомоги і справедливості, розвивають в собі почуття відповідальності.

Незабутньою була культурна програма літньої академії. Ми тричі відвідували Варшаву: дивовижні сади (понад 1 га!) на даху університетської бібліотеки, яку благословив папа римський Іоанн Павло ІІ, величні резиденції Королівського тракту – Королівський замок, Королівські Лазенки та палац у Вілянові, милувалися затишними двориками старого міста і сучасною архітектурою Нового Світу, яка являє собою симбіоз передових технологій і свободу вираження ідеї.
Вершиною екскурсій став пленерний безкоштовний концерт Ф. Шопена, який традиційно відбувається щонеділі у літній період біля пам’ятника композитору, і привертає увагу більше 80 тисячі слухачів. Вони можуть вільно розміщуватися на паркових газонах, що оточують пам’ятник, чи на лавицях. Зазвичай, їх якраз не вистачає, тому ми прогулювалися квітучими алеями Лазенки і насолоджувалися чарівною музикою.
У Варшаві чимало місць, пов’язаних з Ф. Шопеном, найбільш вагомі з них мають мультимедійні лавиці, які відтворюють мелодії геніального митця. Але найбільше нас вразив найсучасніший в Європі біографічний музей Фредеріка Шопена в палаці Острозьких. В одинадцяти залах, які розташовані на чотирьох поверхах, можна самостійно вивчити творчість і біографію композитора за допомогою сенсорних екранів і мультимедійних експозицій. У палаці звідусіль доноситься приголомшлива музика, а в повітрі витає запах фіалок – улюблених квітів Шопена…
Щовечора, обговорюючи події дня, ми вважали, що останній – найцікавіший, але кожного разу помилялися. Це стало зрозуміло, коли нас запросили на урочисте закриття літньої академії до Варшавського центру розвитку освіти. Спершу ми спілкувалися у неформальній обстановці з представниками Міністерства національної освіти Польщі, Ради Європи, Європейського центру Вергеланд, а також представниками посольств та експертами.
Оскільки напередодні закриття відбувся страшний терористичний акт у Франції, директор РУД, Славомир Кулиговски, оголосив хвилину мовчання за загиблими, а потім привітав учасників зібрання.
Заступник державного секретаря в міністерстві освіти пані Мажена Драб наголосила: «Через нинішню кризу цінностей в Європі, зростання напруженості і конфліктів, в пріоритетному порядку для всіх країн є розвиток громадянського суспільства, незалежно від їх недавнього минулого». Представник Ради Європи пані Катя Долгов-Дрейер підкреслила важливу роль учасників академії: «Без вас – практиків – ніяких змін не було б можливо. Завдяки вам можна реалізувати всі записи, включені в Європейській соціальній хартії… Освіта являє собою тривалий процес, терпіння – і ви побачите результати нашої роботи».
Директор Європейського центру Вергеланд пані Ана Перона-Фьелдштат також подякувала учасникам за участь у проекті: « … ви навчилися розширювати демократію в школі, повернетеся до своїх країн і поширюватимете ці знання. Те, що ви робите, дуже важливо, спасибі за вашу довіру».
Потім усі команди презентували результати своєї діяльності в проекті, дякували організаторам і тренерському складу за співпрацю, оголошували цілі і завдання на майбутнє.
Ініціатор літньої академії, президент Фонду міжнародної солідарності Кшиштоф Становски наголосив на необхідності посилення акценту на навчання в школі:«Сьогодні найбільш важливим є не вивчення предметів, а розвиток навичок бути разом... Школа повинна бути місцем зустрічі для різних людей, щоб кожна молода людина могла знати і поважати інші культури».
Наприкінці офіційної зустрічі заступник державного секретаря пані Мажена Драб разом з представником Ради Європи та директором центру Вергеланд вручила всім учасникам літньої академії «Демократія в школі» свідоцтва про навчання, а директор РУД запросив гостей до загального фото на пам’ять.
У піднесеному настрої ми повернулися до Сулеювека на прощальну святкову вечерю. У рекреаційній зоні Центру розвитку освіти, на свіжому повітрі, сповненому цілющого хвойного аромату, ми смакували традиційними польськими стравами, а на десерт – святковим тортом, щедро прикрашеним фруктами.
Але це був не останній для нашої команди сюрприз. За результатами творчого конкурсу Європейського Центру ім. Вергеланда, переможцем визнано Д.І. Глобака і нагороджено призом – футболкою із логотипом академії. Допізна ми спілкувалися, жартували, обмінювалися адресами, сувенірами, планували майбутню співпрацю, щоби розвивати демократичну культуру у своїх школах.
Попереду велика і цікава робота. З вересня у Глибоцькому ліцеї розпочнеться довгостроковий проект «Навчаємося і навчаємо демократії», передбачається введення нової посади на громадських засадах – омбудсмен. Це обраний дітьми педагог, який слідкуватиме за дотриманням законних прав та інтересів учнів.
У літній академії ми багато чому навчилися, знайшли однодумців, помічників, друзів, змістовно провели час. Але всього цього не було би, якби не підтримка педагогічного колективу і демократично налаштованих громадян, яким не байдуже майбутнє нації. Зокрема, ми щиро дякуємо українському політику, народному депутатові України, члену Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Григорію Івановичу Тімішу, Генеральному консулу Республіки Польща у Вінниці пану Томашу Олейнічаку за сприяння у позачерговому відкритті візи, працівникам візового центру Польщі у м.Чернівцях за високий професіоналізм, Голові Глибоцької ОТГ Ванзуряку Григорію Степановичу за участь в подані заявки та фінансове сприяння.

Бабина О.О.
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Добавить комментарий
Имя:*
E-Mail:*
b
i
u
s
|
left
center
right
|
emo
url
leech
color
|
hide
quote
translit
Введите код: *