Глибоцький ліцей

Пошук

Хмаринка тегів

Популярне

Календар

«    Листопад 2012    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930 

Меню сайту

Архів новин

Батькам » Інформація для батьківІнформація для батьків

Беззаперечність, або слухняні діти


Однак, чи завжди слухняність — це добре?Нечасто, але трапляються абсолютно слухняні діти, які завжди слухаються дорослих. І батькам, і вихователям такі малюки зазвичай подобаються – аякже, з ними ж нема жодних проблем! На перший погляд, дитину, що ніколи не виявляє злості, роздратування, гніву, можна назвати ідеальною. Такі діти виконують домашні обов’язки, чемні у спілкуванні, слухняні з батьками і вихователями.Дорослі їх хвалять, ставлять за приклад і не підозрюють, що така поведінка дитини дає привід для тривоги. Зазвичай така дитина слухається не лише дорослих, а й старших дітей, і однолітків, та просто усіх, хто їй щось наказує чи просить. І незнайомців у тому числі! І це небезпечно! Невміння наполягати на своєму, поводитися незалежно – це МОРАЛЬНА СЛАБКІСТЬ. Аби отримати схвалення, діти відмовляються від власних бажань і виконують те, чого хоче від них оточення.Якої мети хочуть досягти батьки абсолютно слухняних дітей? Щоб було легше жити? щоб задовольнити свої амбіції ("ось яка у мене слухняна дитина!”)? І при цьому вони самі у стосунках з іншими людьми постійно демонструють свою незалежність (якщо не з начальником, то з близькими, сусідами, знайомими тощо).Напевне, й ви не раз спостерігали, прийшовши в гості, як господарі-батьки шпетять своїх дітей при сторонніх, сварять, принижують, карають. І якби ви запитали у них: "Чи справді потрібні вам діти-слуги? діти-раби?”, то вони б обурилися.Зрозумійте правильно: тут йдеться не про непотрібність виховання загалом, а про шкідливість виховання абсолютно слухняних дітей, та ще й такими методами.

Зазвичай такі діти не вміють спілкуватися, їм незатишно у колективі, вони не вміють себе захистити, не мають друзів, часто бувають апатичними, не мають якихось інтересів, бо батьки придушили у них прагнення до пізнання світу. Адже ці діти живуть за наказами: що читати, що малювати, що любити, у що бавитися.

Згадаймо нещодавнє минуле. За тоталітарного режиму вчили не висовуватись, не сперечатися, слухатися батьків, учителів і начальство. І яке покоління виростало? Дуже зручне для маніпулювання – сіра слухняна маса, якій усе байдуже.

Щоб дитина вчилася захищати свою особистість, свої інтереси, вчилася протистояти чужому ворожому контролю, їй треба допомагати вирішувати проблеми, а не наказувати: "Роби так!”.

До чого призводить безмежна слухняність?


Відомий англійський психіатр Рональд Ленг на багатьох прикладах зі своєї лікарської практики довів, що головною причиною шизофренії є ... беззаперечна слухняність у дитинстві! За умови, що така поведінка сприймалася дорослими як позитивна і всіляко заохочувалась. Батьки майбутніх шизофреників – зовсім необов’язково якісь садисти, що б’ють своїх дітей з ранку до вечора. Ні, просто вони задоволені своїми дітьми тільки тоді, коли ті, наче роботи, покірно виконують усе, що їм скажуть. І тільки така поведінка заохочується. За такої моделі поведінки батьків дитина змалечку засвоює, що будь-який її непослух буде сприйнятий дорослими негативно і потягне за собою дуже неприємні наслідки (неважливо, чи це буде ремінь батька, чи сльози матері: "подивись, мама через тебе плаче...”, "ти доведеш бабусю до могили” тощо).

Натомість слухняність винагородиться батьківською ласкою, подарунками і гарантує оберегти від неприємностей і дискомфорту.

Розглянемо поширений випадок. Дитина відмовляється їсти або не хоче якоїсь страви. Більшість мам і бабусь намагаються придушити такий опір у зародку: адже дитина повинна добре харчуватись. Це велика помилка. Маленькі діти ніколи не відмовляються від їжі через примхи. Вони справді не хочуть у цей момент їсти. Їх організм не потребує їжі саме зараз. Але мама чи бабуся швидко переконують їх у тому, що ліпше зробити вигляд, що їси, ніж спробувати пояснити, що ти цього не хочеш. Так і відбувається роздвоєння особистості дитини, яка надягає маску, привчається прикидатися і брехати.

Притлумлений протест, необхідність приховувати свої почуття і бажання породжують гнів на батьків, який, звісно, не виривається у слухняної дитини назовні. Цей гнів (агресія) заганяється всередину і спрямовується на самого себе (так виникають комплекс вини, комплекс неповноцінності). Внутрішня агресія насамперед шкодить здоров’ю. Ідеально слухняні діти зазвичай часто хворіють, у них ослаблений імунітет. "Втеча” в хворобу для слухняних дітей часто є самопокаранням за "погані злі думки”. Отже, самооцінка в них сильно знижується. Такі діти відчувають безпідставне почуття провини.

Внутрішня агресія може набути і деструктивних форм (однією з таких форм у підлітковому чи юнацькому віці є "втеча” – втеча з дому, "втеча” в погану компанію, в секту, в алкоголізм, у наркотики тощо). Що відбувається у підлітковому віці з дітьми, яких у ранньому дитинстві не тільки не навчили відстоювати свої права, боротися за них, а й категорично забороняли це робити? Такі підлітки "втікають” уже не в хворобу, а просто з дому чи в "іншу реальність” – за допомогою психоактивних речовин, комп’ютерних ігор чи інтернету. І тоді реаль-ний світ починає сприйматись як ірреальний, в який підліток мусить раз у раз повертатись (коли нема наркотика чи грошей на гру тощо). І поступово особистість гине, оскільки буквально переходить в інший світ, розчиняється в ньому.

Багато підлітків, особливо ті, за кого все вирішують батьки, віддають перевагу ілюзорній свободі перед реальною. Адже реальна свобода означає, що той, хто приймає рішення, несе відповідальність перед Богом і людьми за них. Підлітки, прагнучи приймати рішення, не хочуть брати на себе відповідальність. Саме в цьому полягає привабливість "поганих компаній” для дітей із благополучних, здавалось би, сімей. Адже компанія (група, секта, банда) дає ілюзію повної свободи: батьків поряд нема, батьківських заборон нема, натомість те, що забороняли батьки, тут вітається і схвалюється, нерідко підлітку надається якийсь фінансовий мінімум – ще одна ілюзія фінансової незалежності від "предків”. Водночас член групи має виконувати усі накази ватажка, будь-який відкритий протест негайно придушується і карається. Зате така рабська залежність дає члену групи абсолютну свободу від відповідальності за свої вчинки ("мене завжди захистять”, "про мене подбають”, "мені наказали”, "я не мав вибору” тощо).

Звісно, далеко не кожна слухняна дитина матиме психічну хворобу, це буває рідко. Не завжди, на щастя, потрапляє й у залежність. Але ЗАВЖДИ її розвиток, особливо особистісний, гальмується.

Людина за своєю природою є істотою, що саморозвивається. Прагнення до розвитку закладено в людині природою і Богом. Але дитина розвивається лише тоді, коли сама того хоче і сама це робить. І це аж ніяк не виключає необхідності коритися дорослим, але НЕ ЗАВЖДИ. Тотальна покора блокує розвиток. Таким дітям подобається, що вони нічого не вирішують, не несуть відповідальності – за них це роблять дорослі, отже й вина за наслідки виконання наказів лежить на них.

Батьки мають виробляти здорові реакції на ситуацію, самостійність, незалежність, вміння відстоювати свою позицію – і тоді їхня дитина практично гарантована від небезпеки потрапити у будь-яку залежність (алкоголічну, наркотичну, психологічну).

Помилки батьків

Залежність – особливий внутрішній стан, що характеризується втратою свободи волі – дару Божого, який вирізняє людину серед тваринного світу. Якою людиною стане немовля – залежить від батьків. Саме у них воно вчиться і поганому, і доброму. А чи знаєте ви, що значний відсоток молодих людей, що страждають на залежність (наркотичну, алкогольну, психологічну), належать до "благополучних” сімей? І це тому, що в дитинстві вони мусили просто виживати психологічно, бо не могли сказати "ні” своїм батькам. Мається на увазі не істерично-крикливе "ні”, а нормальне людське "ні” дитини, яка знає, що її думка і бажання не байдужі найближчим людям – батькам.

На жаль, немало батьків забувають про те, що від моменту свого народження дитина є створінням Божим, а не їхньою власністю чи іграшкою. І потім їхні "шовкові” діти, ставши самі батьками, так само виховують своїх дітей.

Якщо ваша дитина – ідеально слухняна, задумайтесь: чому вона боїться бувати "поганою”? Може, тому, що боїться втратити вашу любов? Батьки повинні показувати дитині, що ніколи не розлюблять її, за будь-яких ситуацій. Батьки завжди мають відділяти особистість від вчинку, оцінювати вчинок, а не особистість ("я тебе люблю, але ти вчинив погано, мені неприємно”, "я розумію, ти зараз гніваєшся, але це так негарно, коли ти кричиш”, "ти розбив чашку, це напевно тому, що поспішав”, тощо.
Дайте дитині свободу вибору. Поясніть дитині, що всі люди різні, і вона – не така, як усі, і це прекрасно! Якщо донька не хоче одягати цю сукенку – не треба її змушувати, бо "мама краще знає”. Слід зважати на бажання дитини, тоді вона буде впевнена у собі й самостійна, а не пасивна й байдужа. Запитуйте її думку. Дитині важливо знати, що ви ставитесь до неї, як до рівної, це підвищує її самооцінку.
Не порівнюйте малюка з іншими дітьми. Користі ніякої, а комплекси набути легко. "Усі діти як діти, бавляться разом, а мій сидить у траві і невідомо що роздивляється!” – обурюється якась мама на дитячому майданчику. Такі слова принижують, вбивають упевненість у своїх силах. Не можна й змушувати дитину бавитися з іншими, бо вона цього НЕ ХОЧЕ, адже є діти, які не люблять шумних ігор.
"Тихі” діти зазвичай надто критичні до себе. Старайтесь менше звертати увагу на недоліки, частіше підкреслюйте успіхи. Щира похвала додасть упевненості в собі, фальшива – підірве довіру до вас.
Не квапте дитину. Дайте їй час дослідити світ чи виконати самостійну дію у такому темпі, який для неї природній.
У спільній роботі чи іграх дайте дитині зробити "останній штрих” (натиснути кнопку на пралці, поставити верхівку в пірамідці тощо). Ніщо так не зміцнює віру в себе, як радість від успіхів.

Новини, Вчителям, УчнямСтворено найпотужніший у світі суперкомп'ютер

У США завершилося будівництво найпотужнішого в світі суперкомп'ютера, в основі якого лежать графічні прискорювачі (GPU) NVidia Tesla. Система знаходиться в Національній лабораторії Окриджа, в штаті Теннессі (США), що належить Міністерству енергетики.
Об'єм пам'яті складає 710 Тб. Новий суперкомп'ютер під ім'ям Titan має пікову продуктивність 20 петафлопс або 20 квадрилліонів операцій з плаваючою комою на секунду (1 петафлопс = 1 тис. трлн операцій на секунду). Це значення збігається з потужністю найкрупнішого суперкомп'ютера. Згідно червневому рейтингу Топ-500 найпотужніших систем у світі, ним є Sequoia, який знаходиться в Каліфорнії і також належить Міністерству енергетики США.
Комп'ютер Titan оснащений 18688 модулями NVidia Tesla K20, заснованими на найбільш сучасній архітектурі NVidia Kepler. Вони забезпечують 90% продуктивності системи. Кожен модуль містить по одному 16-ядерному процесору AMD Opteron.
Новий суперкомп'ютер призначений для відкритих наукових досліджень. Він доступний для всіх дослідників університетів, державних лабораторій та інших інститутів, де ресурси Titan можуть використовуватися для моделювання фізичних і біологічних явищ і отримання результатів шляхом живого експерименту.
Технічний директор NVidia Стів Скотт (Steve Scott) перерахував основні сфери застосування Titan: дослідження матеріалів на атомарному рівні, дослідження кліматичних змін, дослідження в галузі біопалива, ядерної енергетики, процесів спалювання палива та астрофізиці.

Вчителям » методичні порадиМетодичні поради для адміністрації та педагогічного колективу

• Розробити план організаційно-педагогічних заходів для спостереження за проходженням дітьми адаптаційного періоду та створення сприятли¬вих умов для успішної адаптації.

• Не пізніше ніж за півроку до переходу учнів на предметну систему на¬вчання призначити класних керівників.

• Забезпечувати ознайомлення навчальними програмами початкової та основної школи, організаційними формами та методами роботи з учня¬ми на суміжних етапах навчання.

• Організовувати планове (індивідуальне та групове) відвідування уроків, виховних заходів учителями суміжних класів.

• Заохочувати й підтримувати зв'язки вчителів початкових класів зі своїми колишніми учнями.

• Вивчати, узагальнювати та популяризувати кращий досвід роботи із за-безпечення наступності в навчально-виховному процесі. У шкільних ме-тодичних кабінетах зосередити матеріали із зазначеного питання. Наступність у навчальному процесі на педагогічних радах, методичних засіданнях, конференціях.

• Залучати кращих учителів до творчої розробки окремих питань наступ¬ності в педагогічному процесі (у процесі викладання окремих предметів).

• Доручити класному керівнику та практичному психологу розробити захо¬ди з усебічного вивчення кожної дитини та соціально-психологічного патронату учнів 5-х класів

Вчителям » методичні порадиМетодичні поради для вчителів початкових класів

• Забезпечувати всебічний розвиток особистості молодшого школяра.
• У засвоєнні предметних знань, умінь і навичок спиратись на сформовані в дітей до школи пізнавальні вміння, розвинені психічні процеси.

• Процес навчання будувати на осмисленні та усвідомленні знань, на оп-тимальному поєднанні репродуктивного та творчого підходів до формування предметних умінь.

• Спиратись тільки на досягнутий рівень розвитку дітей; не вважати непов-ноцінним той рівень досягнень деяких дітей, який не відповідає віковим стандартам.

• Поступово урізноманітнювати й ускладнювати форми, методи та прийо¬ми роботи з учнями, структуру уроків.

• Систематично формувати, закріплювати та розвивати в учнів уміння та навички виконувати домашні завдання, навички самостійної навчальної праці.

• Розвивати мислення, пам'ять, увагу.

• Проводити навчально-виховну роботу на доступному для учнів, але до¬статньо високому рівні труднощів для оптимального використання та розвитку їхніх сил і можливостей.

• Розвивати творчі здібності учнів.

• Оптимально розвивати, розширювати й ускладнювати вимоги до учнів.

• Психологічно готувати учнів до переходу на предметну систему навчан¬ня, підтримувати тісний зв'язок з учителями старших класів.

Методичні поради для вчителів основної школи

• Знайомитися з програмою та методикою роботи в початкових класах і спиратись на неї, зокрема після прийому випускників початкових класів.

• Зберігати й розвивати традиції, які склались в учнів у процесі навчання в початкових класах.

• До початку роботи з дітьми ознайомитися з ними, систематично вивчати їх і використовувати одержані дані у процесі роботи.

• Забезпечити єдність вимог до учнів.

• Забезпечити поступовий перехід на предметну систему викладання, но¬ву побудову уроків, нові методи та прийоми роботи, нові вимоги до дітей тощо.

• Розвивати в учнів уміння й навички самостійної роботи.

• Продовжувати розвиток творчого мислення учнів.

• Забезпечити поступальний рівномірно висхідний характер навчально-ви-ховного процесу учнів з урахування вікових та індивідуальних особливостей школярів.

• Виявляти й розвивати індивідуальні нахили та інтереси учнів, їхні творчі здібності. Проводити профорієнтаційну роботу.

• Забезпечити міжпредметні зв'язки.

• Постійно підтримувати зв'язки з колегами з метою взаємодопомоги в ро¬боті та обміну досвідом.

• Підтримувати зв'язки з учителями початкових класів, особливо під час підготовки до прийому учнів і в перші роки роботи з ними.

• Протягом першого місяця навчання дітей у 5-му класі не писати заува¬жень у щоденники, проводити оцінювання на користь дитини, більшість уроків на початку навчального року будувати на повторенні.

• Дозувати навчальне навантаження та обсяг домашнього завдання, а та¬кож знизити їх до мінімуму у вихідні дні.

• Поглиблювати свої знання з проблемами забезпечення принципу наступності в педагогічному процесі.

Учням » права та обовязки Права та обовязки учнів


Учні мають право:

- на вибір форми навчання, факультативів, спецкурсів, позашкільних та позакласних занять;

- на користування навчально-виробничою, науковою, матеріально-технічною, культурно-спортивною та лікувально-оздоровчою базою навчального закладу;

- на доступ до інформації з усіх галузей знань;

- брати участь у різних видах науково-практичної діяльності: конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах тощо;

- брати участь у роботі органів громадського самоврядування навчального закладу;

- брати участь в обговоренні і вносити власні пропозиції щодо організації навчально-виховного процесу, дозвілля учнів (вихованців);

- брати участь у добровільних самодіяльних об’єднаннях, творчих студіях, клубах, гуртках, групах за інтересами тощо;

- на захист від будь-яких форм експлуатації, психічного і фізичного насилля, що порушують права або принижують їх честь, гідність;

- на безпечні і нешкідливі умови навчання, виховання та праці;

- на відпочинок під час перерв, в неділю, святкові та канікулярні дні.

Учні зобов’язані:

- оволодівати знаннями, вміннями, практичними навичками, підвищувати загальнокультурний рівень;

- дотримуватися вимог статуту, правил внутрішнього розпорядку;

- бережливо ставитись до державного, громадського і особистого майна;

- дотримуватися законодавства, моральних, етичних норм;

- брати посильну участь у різних видах трудової діяльності, що не заборонені чинним законодавством;

- дотримуватися правил особистої гігієни;

- піклуватися про своє здоров’я і безпеку свого життя і однокласників;

- дотримуватись чистоти і порядку в приміщенні та на території закладу;

- діяти на благо навчального закладу, піклуватися про честь і авторитет установи;

- дотримуватись правил співдружності (поважати погляди та переконання інших людей, поважати жінок, дівчат, працівників навчального закладу, піклуватись про батьків, допомагати їм у веденні домашнього господарства);

- дотримуватися ділового стилю одягу;

- займатись самообслуговуванням, брати участь у суспільно-корисній праці з урахуванням віку, статі, фізичних можливостей, нормативів та вимог гігієни.

Учням забороняється:

- допускати прояви грубості, вульгарності;

- палити у приміщеннях і на території навчального закладу;

- використовувати петарди;

- вживати алкогольні вироби, наркотичні та токсичні речовини;

- псувати державне, громадське та особисте майно.

Заохочення і покарання учнів:

Учні, які відзначилися у навчанні, праці заохочуються подякою з занесенням до особової справи, Похвальним листом „За відмінні успіхи у навчанні”, Похвальною грамотою „За особливі успіхи у вивченні окремих предметів”, цінними подарунками, туристичними путівками тощо.

По закінченні школи учні, які мають високий рівень навчальних досягнень, нагороджуються Похвальними грамотами, золотими і срібними медалями.

За рішенням виконкому для учнів, які мають високий рівень навчальних досягнень, та переможців олімпіад встановлюються учнівські стипендії.

У випадку порушення норм і правил поведінки, псування шкільного майна, навчального обладнання, не виконання внутрішнього розпорядку школи до учнів можуть застосовуватися такі міри дисциплінарного покарання:

- зауваження вчителя;

- зауваження чи догана директора школи;

- догана директора школи у присутності всіх учнів;

- направлення подання щодо порушника до підрозділу кримінальної міліції у справах дітей для вирішення питання про притягнення батьків (осіб, що їх замінюють) до адміністративної відповідальності та взяття на профілактичний облік у встановленому Законодавством порядку;


Учні, які порушили адміністративне право або вчинили злочин, за поданням правових органів ставляться на облік, як правопорушники, а в разі притягнення до кримінальної відповідальності – виключаються зі школи.

За нанесення умисних матеріальних збитків майну чи обладнанню учнями субсидарну матеріальну відповідальність несуть батьки або особи, які їх замінюють.